І. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ КОРЕКЦІЙНО- АНАЛІТИЧНОГО, IV ЕТАПУ РОБОТИ НАД ПРОБЛЕМОЮ «ОСВІТНІ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА»:

1. Методичний супровід реалізації завдань Нової української школи, введення нових освітніх стандартів.

2. Корекція навчальних планів і програм, введення інтегрованих курсів за вибором учнів в класах допрофільної підготовки, курсів за вибором в профільних класах старшої школи.

3. Аналіз і корекція створених моделей впровадження технологій соціаплізуючого навчання, технологій соціалізуючих уроків.

4. Аналіз та корекція матеріалів попередньої діагностики рівня розвитку адаптованості педагогів та учнів.

5. Аналіз досягнень, педагогічного досвіду з питань створення соціалізуючого освітнього середовища.

6. Наукове обґрунтування досвіду роботи творчої групи та розробка технології його впровадження.

7. Проведення науково-практичних семінарів, конференцій, круглих столів.

8. Практичне впровадження технологій соціалізуючого навчання як методології розвитку соціально-адаптованої особистості і фактора формування соціалізуючого освітнього середовища.

9. Системний моніторинг впливу впроваджених навчальних технологій на розвиток особистості учня.

10. Системний моніторинг освітнього рівня та життєвих компетентностей учнів та розробка технології його проведення відповідно до особливостей навчального закладу. Організація системи оцінювання та контролю рівня навчальних досягнень учнів за методологією зовнішнього незалежного оцінювання.

11. Аналіз динаміки розвитку педагогічної майстерності вчителів. Проведення методичних заходів, які б розширювали їх знання і практичний досвід. Проведення тренінгових занять з педагогічними кадрами з питань формування компетентностей, визначених Концепцією Нової української школи.

12. Психолого-педагогічне забезпечення підвищення якості освітніх послуг.

13. Всебічна підтримка і демонстрація позитивних здобутків педагогів, стимулювання їх творчості. Створення умов для обміну досвідом з зазначених вище питань.

14. Створення атмосфери пошуку, самовдосконалення, створення авторських структур. Впровадження активних форм методичної роботи.

15. Подальший розвиток моделей державно-громадського управління. Створення психолого-педагогічних умов оптимізації управління школою. співпраця з соціумом (родинно-шкільне виховання, взаємодія з соціальними інститутами, органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробнича сфера, ринок праці);

ІІ. НАПРЯМКИ РОБОТИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ СЛУЖБ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ:

1. Психологічна підтримка та супровід учасників педагогічного процесу в умовах практичного впровадження Концепції Нової української школи.

2. Психолого-педагогічне проектування розвитку особистості учня. Систематичний моніторинг динаміки його розвитку та психолого-педагогічного статусу в процесі навчання й виховання;

3. Психологічне забезпечення корекційного впливу на розвиток особистості учнів (розвиток пам’яті, технології повторення навчального матеріалу).

4. Психологічна підготовка учнів до нового типу іспитів (ЗНО).

5. Створення соціально-психологічних умов для надання допомоги учням, що мають проблеми у навчанні та психологічному розвитку. Використання в практичній роботі корекційних занять-тренінгів, розроблених на основі міжнародних молодіжних програм „Рівний-рівному”, „Діалог”, „Стратегії розв’язання конфліктів у спілкуванні”.

6. Психологічна підтримка формування соціалізуючого освітнього середовища, реалізації Державних та регіональних освітніх програм.

7. Психологічна підтримка забезпечення інноваційних перетворень у виховному процесі. Запровадження системи тестів та сучасних технологій у виховну роботу. Введення системи тренінгів. Забезпечення класних керівників, вчителів даними психолого-педагогічних досліджень розвитку особистості учнів, рекомендаціями щодо стратегії і тактики корекційних впливів на них;

8. Вдосконалення системи моніторингових психологічних досліджень.

9. Сприяння формуванню у педагогів сучасного професійного мислення, подоланню стереотипів. Організація роботи психологічної студії для вчителів, які працюють в класах з поглибленим вивченням предметів, у профільних класах, у класах інтенсивної педагогічної корекції.

ІІІ. ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ, ВИЗНАЧЕНИХ КОНЦЕПЦІЄЮ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Компетентність – це реальна здатність до досягнення мети чи результату. Компетенція – знання і досвід , коло питань у яких певна особа має пізнання і досвід. Поняття компетенції і компетентності значно ширше за поняття «знання, вміння, навички», тому що містять: - спрямованість особистості (мотивацію, ціннісні орієнтації); - здібності особистості до подолання стереотипів, відчуття проблеми, прояв принциповості, гнучкість мислення; - характер особистості – самостійність, цілеспрямованість, вольові якості. Професійну компетентність вчителя сучасні науковці розглядають як сукупність трьох складових компонентів: предметно-технологічного, психолого-педагогічного і загальнокультурного.

Демократія та громадське суспільство, що складається в Україні, потребують активних громадян, які мають розвинені соціальні цінності і орієнтири. Вони засвоюються людиною в юні роки, як наслідок процесу громадянського виховання молоді. Математика – базовий предмет системи загальної середньої освіти. Вона – засіб вивчення інших предметів природничого і технологічного циклу шкільних дисциплін. Викладання математики – цілісна система формування особистості на основі досягнень математичної науки, психолого-педагогічної науки, педагогічного досвіду вітчизняної та зарубіжної шкіл. Вона розв'язує задачі наукової освіти учнів, формування їхнього наукового світогляду, інтелектуального розвитку особистості, її громадянського виховання, формування розумного ставлення до довкілля, підготовки до життя в сучасному інформаційно-технологічному суспільстві. Рекомендуємо виділити такі напрямки соціалізації учнів на уроках і в позакласній роботі.

I. Розвиток національної самосвідомості, виховання патріотизму. Формування цінностей, формування відповідальності за долю своєї країни.

З цією метою рекомендується: – застосовувати у процесі викладання математики історичний підхід до розкриття математичних понять, законів, властивостей, теорій, методів; – висвітлювати імена, біографії, діяльність видатних учених, які створювали математику, зокрема видатних українських математиків: М. Остроградського, В. Буняковського, Г. Вороного, М. Кравчука, В. Глушка та інших, які створювали українську математичну думку, науку і продовжують її розвивати, розкривати їхні високі гуманістичні і громадські цілі; – знайомити учнів з розвитком і застосуванням математичних знань з Україні; – пропагувати досягнення української математичної науки: формувати національну свідомість, повагу до національної культури через виховання, любові до рідного міста, краю; – залучати учнів до громадянських цінностей рідного народу, використовувати краєзнавчий матеріал, залучати до його збирання учнів, залучити учнів до складання математичних задач на краєзнавчому матеріалі, розкривати роль математичної науки для функціонування і розвитку промисловості Кривбасу; – вивчати українську наукову мову, виховувати повагу і любов до рідної мови.

II. Духовно-моральний розвиток учнів.

Для здійснення цього напрямку соціалізації учнів доцільно: – формувати науковий світогляд; – формувати загальнолюдські духовні цінності; – розвивати позитивні риси особистості: розумову активність, пізнавальну самостійність, пізнавальний інтерес, потребу в самоосвіті, здатність адаптуватись до умов, що змінюються; – формувати позитивні риси характеру (чесність, правдивість, наполегливість й волю, культуру думки й поведінки, обґрунтованість суджень, відповідальність за доручену справу, тощо); – здійснювати естетичне, правове, екологічне виховання; – формувати здоровий спосіб життя; – добиватись, щоб уроки математики були провідниками гуманізації змісту навчання.

III. Реалізація базових виховних процесів: життєтворчості, соціалізації, індивідуалізації.

Життєтворчість здійснювати через використання математики для: – інтелектуального розвитку особистості; – логічного мислення, просторових уявлень і уяв алгоритмічної культури; – формування вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, обґрунтування тверджень, моделювати ситуації; – формувати в учнів усвідомлення того, що математика є засобом вивчення фізики, хімії, інформатики, астрономії, біології, географії, загально-технічних і спеціальних дисциплін; – математика – мова техніки, розвинене логічне мислення, запорука засвоєння гуманітарних дисциплін:, – добиватись усвідомлення учнями необхідності математичних знань для розв'язування задач різних галузей науки, економіки, виробництва для майбутньої професійної діяльності; – проводити профорієнтаційну роботу. Соціалізація передбачає необхідність: – здійснювати перехід від традиційного інформаційно-пояснювального підходу до діяльнісного; – проводити навчання у сфері повторного відкриття, не просто передачею ідей; – надавати учням можливість самостійно здобувати знання, підвищити роль самостійної роботи учнів; – застосувати проблемно-пошуковий метод навчання, керувати пізнавальною діяльністю учнів; – урізноманітнювати прийоми, форми, методи навчання, використовувати групову, парну, індивідуальну форму роботи; – застосовувати технології розвиваючого, особистісно-зорієнтованого навчання; – розвивати прикладну спрямованість на всіх ступенях навчання учнів математики; – забезпечувати тісний зв'язок матеріалу; що вивчається з життям. Для цього систематичного знайомити учнів із сучасними досягненнями математики, тенденціями розвитку науково-математичної думки, прогресу, показувати, як здійснюються математичні відкриття; – формувати в учнів здатність використовувати математичні знання для власної соціальної адаптації, самореалізації в життєвих ситуаціях. Індивідуалізація рекомендує такі напрямки: – здійснювати на відповідних ступенях навчання рівневу і профільну диференціацію; – здійснювати індивідуальну роботу з учнями на кожному уроці; – створити умови для виявлення здібностей і обдарованості кожного учня; – розвивати інтерес учнів до науково-дослідницької роботи та експериментальної діяльності; – формувати наукову еліту; – здійснювати додаткову роботу з учнями в позаурочний час.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ТА ЗДАТНОСТІ УЧНІВ 5 – 9 КЛАСІВ УСПІШНО ДІЯТИ В НАВЧАЛЬНИХ ТА ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЯХ ВІДПОВІДНО ДО НОВОГО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ ТА ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Сьогодні одним із стратегічних завдань реформування освіти в Україніє формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров'я. Виконати ці завдання покликана стандартизація базової і повної загальної освіти, в тому числі й математичної освіти. Математика – базовий предмет системи загальної середньої освіти. Вона – засіб вивчення інших предметів природничого і технологічного циклу шкільних дисциплін. Викладання математики – цілісна система формування особистості на основі досягнень математичної науки, психолого-педагогічної науки, педагогічного досвіду вітчизняної та зарубіжної шкіл. Вона розв'язує задачі наукової освіти учнів, формування їхнього наукового світогляду, інтелектуального розвитку особистості, її громадянського виховання, формування розумного ставлення до довкілля, підготовки до життя в сучасному інформаційно-технологічному суспільстві. Основною метою освітньої галузі «Математика» є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції. Виходячи з вищесказаного, рекомендумоє:

ІІ. Керівникам шкільних предметних методичних комісій:

2.1. Роботу вчителів математики спрямувати на виконання вимог Державного стандарту, які є обов’язковими для всіх навчальних закладів, що надають загальну середню освіту.

2.2. На засіданнях ШПМК розглянути основні поняття державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти: громадянська компетентність, діяльнісний підхід, загальнокультурна компетентність, здоров’язбережувальна компетентність, інформаційно-комунікаційна компетентність, ключова компетентність, компетентнісний підхід, компетентність, комунікативна компетентність, міжпредметна компетентність.

2.3. Обговорити шляхи розкриття учням ролі та можливостей математики у пізнанні та описанні реальних процесів і явищ дійсності, забезпечення усвідомлення математики як універсальної мови природничих наук та органічної складової загальної людської культури.

2.4. На засіданнях ШПМК вивчити вимоги Державного стандарту до рівня загальноосвітньої математичної підготовки учнів, критерії обов’язкових результатів навчання, розглянути шляхи реалізації Державного стандарту базової і загальної середньої математичної освіти.

2.5. Розробити в кожному закладі заходи щодо реалізації постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” від 23 листопада 2011 р. № 1392 (освітня галузь «Математика»).

2.6. Постійно проводити моніторинг якості математичної освіти.

2.7. Рекомендувати вчителям математики пам’ятку щодо впровадження Державного стандарту.

ІІІ. Вчителям математики рекомендувати:

3.1. Спрямувати роботу на виконаннявимог Державного стандарту, які є обов’язковими для всіхнавчальнихзакладів, щонадаютьзагальнусереднюосвіту.

3.2. Вивчитивимоги Державного стандарту до рівнязагальноосвітньоїматематичноїпідготовкиучнів, критеріїобов’язковихрезультатівнавчання. забезпечуватиякістьзнань на рівні Державного стандарту базової і повноїзагальноїматематичноїосвіти.

3.3. Спрямувати зусилля на розвиток логічного, критичного і творчого мислення учнів, здатності чітко та аргументовано формулювати і висловлювати свої судження.

3.4. Забезпечувати оволодіння учнями математичною мовою, розуміння ними математичної символіки, математичних формул і моделей як таких, що дають змогу описувати загальні властивості об’єктів, процесів та явищ.

3.5. Керуючись вимогами діяльнісного підходу на кожному уроці формувати здатність логічно обґрунтовувати та доводити математичні твердження, застосовувати математичні методи у процесі розв’язування навчальних і практичних задач.

3.6. З метою формування інформаційно, ключової та міжпредметної компетентностей розвивати уміння працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати і використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, використовувати отриману інформацію в особистому житті, використовувати математичні знання і вміння під час вивчення інших навчальних предметів.

3.7. З метою розвитку соціально-комунікативної компетентності учнів формувати здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно- перетворювальній діяльності, продуктивно співпрацювати з однолітками у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

ПАМ’ЯТКА З ПИТАНЬ УПРОВАДЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ ОСВІТИ

• Державний стандарт – основний документ, яким повинні користуватися вчителі- предметники в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів.

• Виконання вимог Державного стандарту є обов’язковим для всіх навчальних закладів, що надають загальну середню освіту.

• Якщо вчитель не забезпечує якість знань на рівні Державного стандарту, ставиться питання щодо його відповідності займаній посаді.

• Необхідно проводити постійний моніторинг якості предметної освіти.

• Доцільно взяти участь у конкурсі навчальних програм з предметів варіативної частини навчального плану.

• Необхідно вивчити вимоги Державного стандарту до рівня загальноосвітньої предметно їпідготовки учнів, критерії обов’язкових результатів навчання.

• Розробити в кожному закладі заходи щодо реалізації постанови КабінетуМіністрівУкраїни «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» від 23 листопада 2011 р. № 1392

• Провести засідання шкільних методичних об’єднань, педагогічних рад, семінарів, на яких розглянути шляхи реалізації Державного стандарту базової і загально їсередньо їосвіти.

Підготувала Моськіна Г.В. – заступник директора з НВР КЗШ І-ІІІ ступенів № 126 Анкета для вчителів

«Шляхи соціалізаціїособистостізасобаминавчального предмету»

1. Назвіть складові виховного потенціалу Вашого предмету, що сприяють соціалізації учнів (оберіть 5 найбільш значущих ): - розвиток національної самосвідомості___ - виховання патріотизму__ - формування цінностей__ - формування відповідальності__ - духовно-моральний розвиток учнів__ - розвиток життєтворчості__ - проведення профорієнтаційної роботи__ - формування адаптації до класного колективу__ - створення умов для виявлення здібностей і обдарованості учнів___ - формування у учнів усвідомлення того, що Ваш предмет є засобом для вивчення інших предметів та полегшує їх засвоєння__ - інші: розвиток життєвих компетенцій

2. Назвіть найбільш важливі на Ваш погляд стратегії соціалізації особистості учня, які Ви використовуєте при викладанні предмету: - реалізація діяльнісного підходу в навчанні__ - навчання як сфера повторного відкриття, а не передача ідеї__ - надання учням можливості самостійно здобувати знання, підвищення ролі самостійної роботи__ - застосування проблемно-пошукового метода навчання__ - використання групової, парної, командної роботи на уроці__ - використання сучасних навчальних технологій (перерахуйте їх) __ - проектно-дослідницька технологія __ - кооперативне навчання __ - інформаційно-комунікаційні технології __ - хмарні сервіси __ - модульна технологія __ - Технологія розвитку творчої особистості __ - медіа технології __ - розвиток прикладної спрямованості навчального предмета__ - забезпечення тісного зв’язку матеріалу, що вивчається з життям через: а) знайомство учнів із сучасними досягненнями предметної науки__ б)показ здійснення наукового відкриття__ в) тенденцій розвитку наукової думки__ г) практичне застосування досягнень науки__ - формування в учнів здатності використовувати предметні знання для власної соціальної адаптації, самореалізації в життєвих ситуаціях__

3. Які з запропонованих структур уроків, на Ваш погляд, найбільше сприяють соціалізації учнів (оберіть 2): - уроки, спрямовані на формування і розвиток в учнів умінь самостійно поповнювати знання й закріплювати їх; - уроки, спрямовані на формування й розвиток в учнів умінь використовувати знання для вирішення різного роду проблем ; - уроки, спрямовані на формування й розвиток в учнів умінь підбирати параметри для проведення само оцінювання й оцінювання процесів, явищ, об’єктів - компоненти уроку; - уроки, спрямовані на формування й розвиток в учнів умінь проводити самоаналіз, самооцінку, виявляти власні помилки, прогалини в знаннях і проектувати шляхи їх усунення.

ЗВІТ про реалізацію проекту «Місяць медіаосвіти та медіаграмотності»

1. 09.11.18 районна «Прес-толока», у проведенні майстер-класів взяли участь 4 учнів-членів гуртка «Юний журналіст».

2. 16.11.18 участь у районному конкурсі «Виклик. Дитина у 21 столітті». Конкурсні роботи представили учні КЗШ «№126 Бендрик Вікторія (9-А клас) і Бондаренко Юлія (8-Б клас), які посіли в різних номінаціях ІІІ місця.

3. Учитель української мови і літератури, керівник гуртка «Юний журналіст» Юшманова О.В. була членом журі вищезазначеного конкурсу.

4. 15.11.18 члени і керівник гуртка «Юний журналіст» були учасниками міського дискусійного клубу юних журналістів «Детектор медіа».

5. 21.11.18 Призери районного конкурсу «Виклик. Дитина у 21 столітті» стали учасниками міського етапу цього конкурсу.

6. Учині закладу взяли участь у районному етапі обласного конкурсу учнівських медіапроектів «Школа майбутнього» у номінації «Урок майбутнього». Були представлені відеопроекти: - «Хуха-Моховинка», фрагмент уроку української літератури у 5-му класі, авт. Бондаренко Юлія, учениця 8-Б класу, (кер. Юшманова О.В.); - «Граматична парасолька», фрагменти уроків англійської мови (4 клас), авт. Волков Микита, учень 11-А класу, (кер. Деньгуб М.П.); - «Двійкова система числення», фрагмент уроку інформатики (8 клас), автор Політов Михайло, учень 11-А класу (кер. Гладир А.В.)

7. 09.11.18 у закладі з успіхом пройшов День шкільних ЗМІ.

8. 08.11.18 біла проведена презентація медіаматеріалів до уроків за посиланням https://www.youtube.com/channel/UC6-9E8GVCoEjcCj6U971miA

9. Цікаво і різноманітно пройшов 19.11.2018 р. День фотографій. У вестибюлі школи біли представлені фотоколажі «Мій клас-найкращий», виставка авторських фотографій «Рослинний світ нашого міста», «Фотографічні відкриття».

10. Під час проведення Дня телебачення 19.11.2018 р. у вестибюлі закладу на великому телевізорі проводилась презентації «Сторінками сайту школи» та сторінки учнівської спільноти на Facebook «ШДО «Птах». Табір «Веселка»». У цей день у закладі відбулася зустріч тележурналістів ТРК «Рудана» з членами науково-дослідного гуртка «Юний біолог» «МАНУМ» ДОР»». У біологічній лабораторії школи йшла бесіда про участь учнів у Всеукраїнському біологічному форумі учнівської та студентської молоді «Дотик природи-2018» у м. Києві. Про це було знято телерепортаж, який демонструвався на ТРК «Рудана».